Джеймс Кемерон зізнався, що Джек міг вижити на тих дверях в "Титаніку"

Режисер Джеймс Кемерон (James Cameron) взяв участь у спеціальному випуску National Geographic «Титанік: 25 років по тому». У ньому він працює з командою вчених, щоб відтворити та перевірити різні теорії про фільм та затоплення культового корабля.

Звичайно, головною родзинкою спеціального випуску є те, що Кемерон тестує сумнозвісний і широко обговорюваний фінал, в якому Джек (Леонардо Ді Капріо) жертвує своїм життям, щоб врятувати Роуз (Кейт Вінслет), що залишилася на великих плавучих дверях, коли він тримався поблизу у крижаній воді.

Протягом багатьох років всі обговорювали способи, за допомогою яких Джек міг вижити, і в спеціальному випуску Кемерон найняв двох каскадерів того ж віку, зросту і ваги, що і Вінслет і Ді Капріо часів «Титаніка», надяг датчики на них і піддав ряду тестів, щоб визначити, чи міг Джек вижити, не наражаючи на небезпеку Роуз.

Перший тест відбиває те, що відбувається у фільмі. Імпровізовані Роуз і Джек знаходяться в тих же позах, що і в картині, і, на загальний подив, температура тіла Джека досить різко падає, що доводить правдоподібність його смерті. Потім команда моделювала різні теорії, які висувалися протягом багатьох років – могли б вони обоє поміститися на двері (так), якби Роуз поклала свій рятувальний жилет під пліт, допомогло б це («порожня трата часу», – сказав Кемерон) – і багато іншого.

Зрештою, команда дійшла висновку, що найвдалішим сценарієм для Роуз та Джека було б поміститися на плоті і балансувати так, щоб їхні тіла повністю залишалися над водою. Але від того, що вони притискалися б один до одного на дверях, не було б жодної користі, тому що це виводило їх з рівноваги і вони менше тремтіли, а сильна тряска дозволяла Джеку краще зберігати тепло. За словами Кемерона, поки ці двоє тремтіли на плоту по груди над водою, Джек міг би протриматися «досить довго, кілька годин».

«Я дійсно дізнався тут дещо цікаве, а саме те, що коли ви тремтите під водою, це дуже швидко відводить тепло, але коли ви робите це у повітрі над водою, це дійсно працює на вас», – визнає він.

У той час, як вчені приходять до висновку, що Джек міг би «дожити до прибуття рятувальної шлюпки» за цим остаточним сценарієм, Кемерон вказує, що Джек і Роуз у фільмі не знали про гіпотермію і про те, як її запобігти.

«Остаточний вердикт: Джек, можливо, й вижив би, але є багато змінних... В експерименті в тестовому басейні ми не можемо імітувати страх, адреналін, все те, що спрацювало проти них. Він не міг передбачити, що ми знаємо сьогодні про гіпотермію. Він не мав можливості провести купу різних експериментів, щоб побачити, що спрацювало найкраще», – сказав режисер.

Режисер все ж таки вирішив відстояти свій фінал, вказуючи на те, що це був вибір персонажа:

«Виживання Джека могло бути досягнуто ціною її життя, і в ті дні чоловіки мали лицарський кодекс. Додайте до цього його характер – він закоханий у неї, велика епічна любов, яка є самопожертвою, – я думаю, що його розумовий процес був таким: «Я не збираюся робити нічого, що наражає її на небезпеку», і це на 100 % відповідає його характеру».

Кемерон зробив висновок:

«Грунтуючись на тому, що я знаю сьогодні, я зробив би пліт меншим, щоб не було жодних сумнівів».