
Давно вважається, що собаки схожі на своїх господарів, але нове дослідження ставить усе з ніг на голову. Виявляється, все зовсім не так. І якщо тобі здається, що ти керуєш своїм собакою і встановлюєш правила спілкування, то глибоко помиляєшся.
Вчені з інституту геоантропології Макса Планка та університету Фрідріха Шіллера зібрали дані 15 експериментів, які провели за останні 20 років у різних країнах.
Добровольцям показували знімки різних собак, ніяк не пов'язаних з ними, а поряд розміщували
фото їхніх господарів. Незнайомці чудово знаходили зв'язок між твариною та її власником. А якщо експеримент ставився у зворотному порядку, то вони чітко зауважували, в якій парі знімків вихованцю «привласнили» не його власника.
Найбільше уваги люди звертають на очі. Їх форма та вираз дозволяє зробити точні висновки. Також експерти визначили, що важливою подібністю є наявність чи відсутність зайвої ваги. Адже це говорить про спосіб життя людини та її вихованця. Окрім того, важливу роль відіграє зачіска господаря. Якщо у нього довге волосся, то в супутниках гарантовано виявиться вислоуха порода.
«Пояснення цього феномену лежить у глибинах еволюційної історії. Люди, як і інші соціальні тварини, схильні шукати однодумців та формувати згуртовані групи. Взаємне тяжіння до схожих на нас людей та тварин – це частина стратегії виживання, яка сприяє зміцненню соціальних зв'язків», – вважають експерти.
Але головне полягає в тому, що не собаки копіюють емоції та поведінку людини, а людина вибирає в компаньйони тварину, яка веде себе так, як людина, або хтось із її близьких.